Памятаэш!не все ми були далекі
Памятаєш!ми і цілувались
Ми були як закохані лелеки
Як сонечко зрання вмивалось
образ твій в серцім, тримаю своїм
кохання щирого ударив грім
незможу більш нікого любити
серце що раз починає меньше... битись
Ні я й тепер не розлюбила тебе
колись можливо полюбиш і мене
та я вірю
про тебе мрію
любов- це кінець початку
і любов поставеть досмертну печатку
тепер я точно розумію
кохати я сильно вмію
так сильно, що небеса не вміють
любові сльози, за мною невспіють
коли бачу тебе мені хочеться всміхатись
я питаю себе чому нам знов не поцілуватись
я знаю, я не така, яка тобі потрібна...
__________________